- неопозитивіст
- —————————————————————————————неопозитиві́стіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
неопозитивізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
неопозитивіст — а, ч. Прихильник, послідовник неопозитивізму … Український тлумачний словник
неопозитивістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
неопозитивістський — а, е. Стос. до неопозитивізму, неопозитивіста … Український тлумачний словник
неопозитивістка — и. Жін. до неопозитивіст … Український тлумачний словник
неопозитивізм — у, ч. Суб єктивно ідеалістичний напрям філософії 20 ст., що зводить філософію до логіки та виходить із суб єктивістського тлумачення мислення й мови як сукупності знаків, зміст яких залежить лише від людини. || Сучасна форма позитивізму, що… … Український тлумачний словник
неопозитивизм — неопозитив изм, а … Русский орфографический словарь
неопозитивист — неопозитив ист, а … Русский орфографический словарь
неопозитивистский — неопозитив истский … Русский орфографический словарь
емотивізм — у, ч. Суб єктивістська теорія моралі, яка заперечує об єктивне значення етичних понять; один із напрямів неопозитивізму в етиці … Український тлумачний словник